В пятницю справи занесли мене в місто Борислав. Враження від міста яке описав Франко в творі “Борислав сміється” залишилось неоднозначне. Здавалось що їдеш по багатому селу яке плавно перетікає в інше багате село, і тільки де не де зявлялись будівлі які зовсім не вписувались в одноповерховий пейзаж. Будівлі були з міста але я ніяк не міг заставити думати себе що Борислав це місто. По архітектурі та духу він, які і 100 років тому, це кілька сіл які зрослись одне з одним.
Проте не зважаючи на враження великого села Борислав мені сподобався, в такому місті добре жити тим, зо нікуди не поспішає, в кого мирний та розмірений образ життя. Не знаю можливо я неправий і ці враження були навіяні настроєм з яким я відвідав Борислав.
Подпишитесь на RSS канал сайта. Это дает Вам преимущество в скорости получения обновлений и свежей информации.