Ітак, епізод(сцена) перший (-ша). Центр Львова, перехід через вулицю, горить червоне світло але машин немає. Всі люди не зважаючи на червоне світло йдуть через перехід, тільки двоє  людей стоять і дивляться на світлофор.  З першого погляду  зрозуміло що це  іноземці які привикли виконувати правила. Я перехожу вулицю в їхньому напрямку, тут один з туристів (старший і поважний чоловік) повертається до свого спутника і говорить на польській мові, зміст передаю але не дослівно, “чого, мол стоїмо, пішли, машин дійсно немає”.  Бачите як на людей впливає оточення.

Епізод 2 (ну я зовсім як Дж. Лукас зі своїми “Зоряними війнами” ). Буквально через 30-40 секунд після попереднього епізоду.  Дівчина роздаєфлаєрки на тротуарі, я машинально відмовляюся від флаєра, і помічаю тільки руки дівчини. Щойно вона жвавив наполегливим рухом протягувала мені флаєр, і як тільки я рпохитав головою, мовляв ні, рука падає нерухомою мотузкою. Так не зіграєш,і в цьому русі видно цілу історію: видно те, що дівчина стоїть тут з самого ранку, видно, що флаєрів в неї ще багато, а часу обмаль, бо вона хоче побігти на здибанку (маніюр на нігтях був форанцузьким). Видно, навіть, що вона на ці роботі недавно бо кожну відмову  сприймає як особисту образу.